Роки побудови | 1980-ті |
Архітектурний стиль | радянський пізній модернізм |
Площа будівлі | 40 м2 |
Мережу бюветів у Києві почали створювати у 1986 році після аварії на Чорнобильській АЕС. Тоді перед містом гостро встало питання якості питної води. Бювет №130 у дворах вулиці Хмельницького був збудований одним із перших. Вода до нього подавалася з артезіанської скважини під будівлею «Київпроєкту». За часів незалежності він то працював то не працював, однією з причин цього був насос, що виходив з ладу. Крім цього — іржаві труби від скважини до бювета, через них кількість оксиду заліза в воді перевищувала допустимі показники. Ще одна причина: порушення режиму експлуатації. Коли бювет працює не на повну потужність, у воді накопичуються шкідливі речовини, і внаслідок цього вона суттєво поступається в якості навіть воді з-під крану. У 2007 році (за іншими даними — після 2010 року), після кількох марних спроб прочистити труби, бювет №130 закрили остаточно. Наступне десятиріччя споруда стояла пусткою. Не виконуючи жодної функції для містян, бювет слугував хіба що холстом для графіті. Дах протікав, вікна були побиті, і як потім стало відомо - жодних документів на споруду не існувало. В 2019 році кураторська група “Wet Hole” вирішила вдихнути у споруду нове життя. Команда в складі Дани Косміної, Аліни Клейтман та Микити Кадана дослідила, як можна буде використовувати будівлю для громадських потреб. А опісля вирішила створити у ній сучасний мистецький простір, доступний цілодобово та без вихідних. Павільйон був відремонтований - йому повернули автентичний вигляд, та навіть підсвітили оригінальну вивіску. Сьогодні Джерело стало осередком сучасного українського мистецтва в тихому дворику посеред міста. Тепер тут вирує творче життя: влаштовують виставки сучасного мистецтва, перформанси, слухання експериментальної музики та багато іншого. Ця історія надихає, та водночас дає приклад: як небайдужі громадяни, натхненні амбітною ідеєю, змогли врятувати об’єкт архітектурної спадщини й водночас зробити свій внесок у розвиток міста.