Прибутковий будинок Ц.А. Верле

Прибутковий будинок Целестина Верле — швейцарського купця, що мав власний магазин годинників на протилежному кінці Хрещатика. Він був видатною особистістю, мав високу репутацію в місті і виконував почесну роль завідуючого годинником університетської обсерваторії. Також саме він подарував місту Центральні торгові бані. На Хрещатику, 48 (до революцїї — під номером 54) частину приміщень на першому поверсі орендувала аптека Адріана Філіпповича, Фелікса Сонгайло та Вітольда Горбачевского, крім неї були інші торгові приміщення. Пластичне вирішення головного фасаду виконано в мотивах неоренесансу. Композиція — симетрично-осьова. Центральну вісь, де розташований прямокутний отвір проїзду у двір, виділено незначним ризалітом і завершено аттиком з лучковим фронтоном і півциркульним вікном. Сандрики над вікнами другого поверху виконано у вигляді поличок, простінки між вікнами третього прикрашають ліплені рослинні гірлянді. В малюнок ажурних ґрат балконів центрального ризаліту включено ініціали домовласника — літери «Ц.В.». Внутрішнє планування будинка багаторазово змінювалося, а два верхніх поверхи у радянський час були переоблаштовані під комунальні квартири. За часів незалежності на першому поверсі працював магазин оптики. В 1999 році фонд «Духовна спадщина» заснував в одній з колишніх комунальних квартир на третьому поверсі одразу 3 музеї: Музей грамплатівок та старовинних музичних інструментів, Музей Хрещатика та Музей народного побуту. Грамофони, патефони, музичні інструменти та старовинні афіші, платівки з унікальними записами засновниця музею Віра Петрівна Тимошенко збирала протягом всього життя. Чорним днем для музеїв стало 22 серпня 2007 року, за часів мерства Черновецького, коли будинок разом з орендарями було включено до списків приватизації. У нових власників, братів Олександра та В'ячеслава Супруненків, людей з близького оточення екс-мера на будівлю були інші плани, аніж музеї з унікальними експонатами. Комісія Київради з питань культури і туризму неодноразово зверталася до суду з проханням відстрочити засідання про виселення «Духовної спадщини», але в 2011 будинок вперше атакували рейдери. Вдруге рейдери прийшли в ніч на 20 березня 2014, розгромили всі три музеї та громадську приймальню «свободівця» Богдана Бенюка, що на той час була розташована у цій будівлі. Вже до кінця 2014 року музеї було остаточно витіснено і розпочато будівельні роботи з перепланування пам'ятки архітектури у ресторан. Тоді ДАБІ припинила ці роботи, посилаючись на, те що будинок є об’єктом культурної спадщини, а проект перепланування передбачає істотні зміни та не враховує особливості реконструкції історичних будівель. Але в 2018 Окружний адмінсуд Києва визнав реконструкцію законною, і будівництво було продовжено.