В будівлі під виглядом ремонтних робіт зводиться незаконна надбудова. Триває кримінальне провадження.
Роки побудови
1880
Термін занепаду
10
Статус будівлі
пам'ятка архітектури місцевого значення
Архітектурний стиль
історизм, неоренесанс
Тип вланості будівлі
приватна
Площа будівлі
1031 м2
Прибутковий будинок Целестина Верле — швейцарського купця, що мав власний магазин годинників на протилежному кінці Хрещатика. Він був видатною особистістю, мав високу репутацію в місті і виконував почесну роль завідуючого годинником університетської обсерваторії. Також саме він подарував місту Центральні торгові бані. На Хрещатику, 48 (до революцїї — під номером 54) частину приміщень на першому поверсі орендувала аптека Адріана Філіпповича, Фелікса Сонгайло та Вітольда Горбачевского, крім неї були інші торгові приміщення.
Пластичне вирішення головного фасаду виконано в мотивах неоренесансу. Композиція — симетрично-осьова. Центральну вісь, де розташований прямокутний отвір проїзду у двір, виділено незначним ризалітом і завершено аттиком з лучковим фронтоном і півциркульним вікном. Сандрики над вікнами другого поверху виконано у вигляді поличок, простінки між вікнами третього прикрашають ліплені рослинні гірлянді. В малюнок ажурних ґрат балконів центрального ризаліту включено ініціали домовласника — літери «Ц.В.».
Внутрішнє планування будинка багаторазово змінювалося, а два верхніх поверхи у радянський час були переоблаштовані під комунальні квартири.
За часів незалежності на першому поверсі працював магазин оптики. В 1999 році фонд «Духовна спадщина» заснував в одній з колишніх комунальних квартир на третьому поверсі одразу 3 музеї: Музей грамплатівок та старовинних музичних інструментів, Музей Хрещатика та Музей народного побуту. Грамофони, патефони, музичні інструменти та старовинні афіші, платівки з унікальними записами засновниця музею Віра Петрівна Тимошенко збирала протягом всього життя.
Чорним днем для музеїв стало 22 серпня 2007 року, за часів мерства Черновецького, коли будинок разом з орендарями було включено до списків приватизації. У нових власників, братів Олександра та В'ячеслава Супруненків, людей з близького оточення екс-мера на будівлю були інші плани, аніж музеї з унікальними експонатами. Комісія Київради з питань культури і туризму неодноразово зверталася до суду з проханням відстрочити засідання про виселення «Духовної спадщини», але в 2011 будинок вперше атакували рейдери.
Вдруге рейдери прийшли в ніч на 20 березня 2014, розгромили всі три музеї та громадську приймальню «свободівця» Богдана Бенюка, що на той час була розташована у цій будівлі. Вже до кінця 2014 року музеї було остаточно витіснено і розпочато будівельні роботи з перепланування пам'ятки архітектури у ресторан. Тоді ДАБІ припинила ці роботи, посилаючись на, те що будинок є об’єктом культурної спадщини, а проект перепланування передбачає істотні зміни та не враховує особливості реконструкції історичних будівель. Але в 2018 Окружний адмінсуд Києва визнав реконструкцію законною, і будівництво було продовжено.