Триповерхова кутова будівля на розі вулиці Малопідвальної та провулку Т. Шевченка зведена за проєктом відомого архітектора В.М. Ніколаєва на замовлення власника садиби, купця Т. Мухіна.
Будівництво відбувалося в два етапи: спочатку звели кутовий об'єм та крило на Малопідвальній, а через деякий час добудували друге крило, паралельне провулку, що тоді називався Козиноболотною вулицею. В цьому крилі за початковим проєктом були розміщені окремі крамниці. Сам будинок функціонував до революції як доходний.
На першому та другому поверхах групування приміщень однобічне, коридорне. За радянських часів надбудовано мансарду, яка з боку тилу переходить у аттиковий поверх.
В композиції лаконічно декорованих фасадів використано лопатки на другому та третьому поверхах, фігурне аркатурне мурування під карнизом, невисокі аттики по осях первісних входів. Імітацією русту акцентовано ризаліти. Свого часу замурували вхід до будинку на розі двох вулиць з металевим піддашшям, було втрачено ажурні кронштейни балкона над ним. В інтер’єрі збереглися ліпні розетки на стелях та металеві сходові марші з ажурними кованими підсходинками.
В радянський період та за часів незалежності тут були конторські та офісні приміщення. На останньому поверсі будинку зберігся навіть актовий зал з акустичними матеріалами на стінах.
Будинок є якісним зразком рядової житлової забудови міста кінця 19 століття, відіграє роль містобудівного акценту в формуванні вулиці.
