Будівля Бессарабських казарм

Починаючи з 1872 року садиба належала тодішньому київському міському голові І.А. Толлі. У 1886 році вона перейшла у власність гласного міської думи Н.Я. Хойнацького. Новий власник активно розбудовував територію, триповерховий будинок №24А у глибині ділянки був збудований саме ним у 1897 році. У 1900 році Хойнацький здав садибу в оренду Військовому міністерству. Тут розквартирували 129-й піхотний Бессарабський полк 33-ї дивізії російської армії, і садиба стала відома як Бессарабські казарми. Влітку 1914 в цих казармах на базі 129-го полку було розгорнуто 277-й Переяславський піхотний полк, який очолював генерал В. Янченко. Казарми стали осередком формування української армії. Після Жовтневої революції ці полки були українізовані, а протягом 1917-1921 років брали участь у боях з більшовиками. В листопаді 1917 тут почав своє існування Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, керівниками якого згодом стали полковники армії УНР Є. Коновалець та А. Мельник. У 1918 році 33-я піхотна дивізія була реорганізована Скоропадським у підрозділ армії Гетьманату, а після його повалення перейшла на бік Директорії. З 1919 в Бессарабських казармах базувалася радянська армія. Тут дислокувався 15-й Український радянський полк, який 10 квітня 1919 брав участь у Куренівському повстанні проти більшовиків. Під час Другої світової казарми захопили німці, і в 1941-43 роках у садибі зробили пункт відправлення до Німеччини остарбайтерів. У повоєнний час казарми використовувалися за прямим призначенням. Також у будинку №24А була друкарня радянських газет «Ленинское знамя» та «Крылья Родины», за часів незалежності газети — «Народна армія», редакції яких були у фасадному будинку №24. У 2003 році Міністерство Оборони уклало договір з ТОВ «Виробнича фірма «Агропромсервіс-А», за умовами якого фірма мала звести житловий будинок і виділити в ньому 25% квартир для військових. В мережі можна знайти проєкт багатоповерхівки на цій ділянці, але будівництво не відбулося. За декілька років потому з садиби виїхали обидві редакції та друкарня. У 2010 році ділянка була передана в оренду ПП «Паркер плюс», а за рік продана цій компанії. Відбулося декілька судів, які оскаржували законність продажу.