Прибутковий будинок купця С.Т. Горенка

Прибутковий будинок купця С.Т. Горенка

вулиця Велика Житомирська 24

Інформація про будівлю

Роки побудови 1898 – 1899
Термін занепаду 9
Статус будівлі пам'ятка архітектури місцевого значення
Архітектурний стиль еклектика, історизм, неоренесанс
Тип вланості будівлі приватна
Площа будівлі 1240.7 м2

Садиба виділилася в забудові кварталу в 30-ті роки XIX сторіччя, а розбудовування її території завершилося до початку 1900-х. В 1897 році на території садиби знайдено фундамент мурованого давньоруського храму, що існував до 15-16 віків. Першими власниками ділянки, згідно з архівними документами, була сім'я прапорщика Шпаковського. У 1837 році садибу продають колезькому секретарю Порфирію Ганкевичу, а він в 1898 році перепродав її купцеві Семену Тимофієвичу Горенку. На момент продажу на ділянці були тільки дерев'яні споруди. У 1898 році Горенко подає прохання до Міської управи на будівництво чотириповерхового кам'яного будинку по червоній лінії вулиці. Дозвіл підписано архітектором А. Крівошеєвим, можливо він був і автором проекту. В архіві Києва зберігся опис будинку та флігелю від 1910 року: «Будинок 4-поверховий, з підвалом, критий залізом, у дворі — з малим виступом для чорного ходу. На 1-му поверсі — 9 кімнат, 2 кухні, 4 передпокої; на 2-му поверсі — 13 кімнат, 2 кухні, 4 перепокої. Аналогічно на 3-му й 4-му поверхах. Всього 48 кімнат. Підлоги на 1-му поверсі у 8 кімнатах та 2-х передпокоях — дубові, паркетні, на 2-му, та 3-му — по 9 кімнат, на 4-му — 6 кімнат з дубовою підлогою. Печі в глянцевих кахлях, 32 з ліпними рамами, 4 каміни. У ванних кімнатах котли мідні з 3 кранами, ванни цинкові». З часом інтер’єри будинку зазнали перебудов. Первісна анфіладна структура спотворена перегородками, але в інтер’єрі збереглися первісні деталі оздоблення: ліпні тяги, карнизи, розетки, виконані з високою деталізацією. Частково збереглися дерев’яні сходи з тонкими точеними балясинами огорожі, ажурні балконні ґрати. Пишний декор симетричного головного фасаду, характерний для періоду еклектизму, складається з ренесансно-барокових елементів. Привертають увагу скульптурні жіночі голівки у бічних аттиках, рельєфні панно в нішах балконів третього поверху. Кілька років на початку XX століття тут жив Є.О. Патон. У цей період він розробляв методику розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прогінних вузлів мостів, робив дослідження. В мережі можна знайти інформацію про численні фірми, які мали офіси в будівлі за часів незалежності. Втім, станом на березень 2020 року будинок стоїть закинутим.


Інформація про землю

На жаль, поки що інформація відсутня. Слідкуйте за оновленнями!

Фотоогляд

Головний фасад будівлі
Головний фасад будівлі
Головний фасад будівлі
Головний фасад будівлі
Головний фасад будівлі
Головний фасад будівлі
Ще +6 фото

Історична хроніка

Документи