Прибутковий будинок купця С.Т. Горенка

Садиба виділилася в забудові кварталу в 30-ті роки XIX сторіччя, а розбудовування її території завершилося до початку 1900-х. В 1897 році на території садиби знайдено фундамент мурованого давньоруського храму, що існував до 15-16 віків. Першими власниками ділянки, згідно з архівними документами, була сім'я прапорщика Шпаковського. У 1837 році садибу продають колезькому секретарю Порфирію Ганкевичу, а він в 1898 році перепродав її купцеві Семену Тимофієвичу Горенку. На момент продажу на ділянці були тільки дерев'яні споруди. У 1898 році Горенко подає прохання до Міської управи на будівництво чотириповерхового кам'яного будинку по червоній лінії вулиці. Дозвіл підписано архітектором А. Крівошеєвим, можливо він був і автором проекту. В архіві Києва зберігся опис будинку та флігелю від 1910 року: «Будинок 4-поверховий, з підвалом, критий залізом, у дворі — з малим виступом для чорного ходу. На 1-му поверсі — 9 кімнат, 2 кухні, 4 передпокої; на 2-му поверсі — 13 кімнат, 2 кухні, 4 перепокої. Аналогічно на 3-му й 4-му поверхах. Всього 48 кімнат. Підлоги на 1-му поверсі у 8 кімнатах та 2-х передпокоях — дубові, паркетні, на 2-му, та 3-му — по 9 кімнат, на 4-му — 6 кімнат з дубовою підлогою. Печі в глянцевих кахлях, 32 з ліпними рамами, 4 каміни. У ванних кімнатах котли мідні з 3 кранами, ванни цинкові». З часом інтер’єри будинку зазнали перебудов. Первісна анфіладна структура спотворена перегородками, але в інтер’єрі збереглися первісні деталі оздоблення: ліпні тяги, карнизи, розетки, виконані з високою деталізацією. Частково збереглися дерев’яні сходи з тонкими точеними балясинами огорожі, ажурні балконні ґрати. Пишний декор симетричного головного фасаду, характерний для періоду еклектизму, складається з ренесансно-барокових елементів. Привертають увагу скульптурні жіночі голівки у бічних аттиках, рельєфні панно в нішах балконів третього поверху. Кілька років на початку XX століття тут жив Є.О. Патон. У цей період він розробляв методику розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прогінних вузлів мостів, робив дослідження. В мережі можна знайти інформацію про численні фірми, які мали офіси в будівлі за часів незалежності. Втім, станом на березень 2020 року будинок стоїть закинутим.