Будинок було зведено за проектом В. Рикова на замовлення Київського товариства постійних квартир. Товариство споруджувало житло для своїх членів за принципом пайової участі: 40% вартості квартири члени Товариства вкладали на початку будівництва, а решту виплачували в кредит, що укладався зазвичай на 5 років.
Шестиповерховий головний будинок складає цілісний ансамбль разом з двома флігелями. Будівництво було розпочате у 1914, наприкінці 1916 добудували два перші корпуси, і менш ніж за рік, у 1917, завершили третій. На території садиби були залишки земляних фортифікаційних укріплень Києва, які було зрито, щоб почати будівництво.
Будинок оформлено у стилі модерн з класицистичними елементами у декорі. На кажному поверсі було по дві квартири, в яких було від 4 до 7 кімнат. В усіх корпусах було влаштовано водогін, каналізацію, електричне освітлення, систему водяного обігріву, ліфт.
У 1981-1984 роках в цьому будинку проживав відомий кінорежисер та музикознавець Ф.М. Соболєв.
У 1994 році з садиби було виселено жителів та проведено інвентаризацію. Будинок передали концерну «Укрзовнішторг». Згодом будинки 17А та 17Б двічі, в 1997 і в 2010, передавали інвестору, ХК «Київреставратор» для проведення реконструкції, і двічі повертали у комунальну вартість через невиконання інвестором своїх зобов'язань.
У 2011 р. будівля отримала статус об'єкту культурної спадщини і пам'ятки архітектури та містобудування.
Станом на березень 2020 року можна побачити, що за зеленим «саваном», яким оповитий будинок, ведуться якісь роботи.
