Маєток Г.Є. Соколова

У довіднику «Весь Кіевъ» будинок вперше згадується в 1899 році. Тоді його власником був Соколов Григорій Євстифеєвич. Втім вже за два роки довідник повідомляє, що тепер за цією адресою живе Дорота Василь Васильович., але і він не протримався довго у будинку на крутому схилі: у довіднику за 1909 рік мешканкою будинку зафіксовано Щур Ф.В. Останню зміну власників до революції маєток пережив у 1915 році: починаючи з того часу ним володіла Подвинська Є.Н. Оздоблення фасаду двоповерхового маєтку виконане в типових для свого часу формах неоренесансу, переосмислених в дусі епохи модерну. Окрім головного будинка на території садиби є дворовий флігель, що виглядає як ровесник будинка. До внутрішнього двору можна було потрапити через в'їзну арку. Фасади нетиньковані та нефарбовані, всі декоративні елементи виконано з жовтої київської цегли. Невідомо, як складалася доля садиби у радянський час. Петрівська — одна з тих вулиць, які змінилися до невпізнання протягом 20-го сторіччя. Там де ще у 70-80 стояли ошатні маленькі будиночки на мальовничих схилах, тепер —звалища, руїни та нові багатоповерхівки, що зводяться без урахування контексту ландшафту та довколишньої забудови. Збереглися архівні фото 1980-х років, де наш герой є частиною цілісної одно- двоповерхової забудови вулиці. По фото незрозуміло, чи був він вже закинутим на той час, але жоден з його сусідів не дожив до наших днів. На руїнах неподалік у 2018 році проходив урбаністичний фестиваль «Сусіди», присвячений «архітектурі надзвичайного стану». Нині крізь вибиті вікна ще можна побачити розкішну ліпнину на стелях. Бокові фасади будинка вкривають графіті, а цегла головного фасаду поступово покривається наскрізними тріщинами.