Будинок Рутковського

Будинок зведено у 1901 році за проєктом І. Агурова на замовлення відставного штабс-капітана П.Г. Рутковського. Офіцер купив ділянку землі у 1898 році і мав амбіційні плани: за початковим проєктом будинок мав бути п'ятиповерховим і прикрашеним ефектною баштою. Реалізований проєкт скромніший: триповерховий, без башти, але притягає погляди навіть зараз, після більш ніж 30 років занедбаності. Збудований у формах історизму з ренесансними стильовими елементами. Центральну вісь фасаду під­креслено ризалітом, декорованим на другому й третьому поверхах здвоєними тричвертєвими колонами. Над ризалітом височіє аттик складної форми з арковим вікном. Жодна з ліпних деталей поясів декору кожного з поверхів не повторюється на інших поверхах. Також на території садиби було збудовано кам'яний сарай з погребами, пральню та «кам'яний клозет» (проєкт яких зберігся в київському архіві). До революції будинок функціонував як прибутковий. На кожному поверсі було дві квартири. Пишуть, що там селилися переважно військові, підтверджуючи ім'я історичної Солдатської Слобідки. Після смерті капітана Рутковського у 1912 році будинок успадкувала його дружина, а в 1916 році продала лікарю Я. Менському. В 1917 році власник знову змінився: ним став дворя­нин Ф. Васильківський. Починаючи з 1920-х тут були комунальні квартири. Збереглися таблички біля вхідних дверей, на яких каліграфічним почерком перелічені прізвища мешканців квартир. У 80-х роках об'єкт визнали аварійним, всіх жителів відселили. У 2006 році його передали на баланс КП «Житло-сервіс» для проведення реставрації. В 1994 році його занесли до переліку будівель, що можуть бути використані для здійснення дипломатичної діяльності. Він мав шанс стати посольством якоїсь країни — але і це не врятувало від занепаду. Запланована реставрація не відбулася і понині. Станом на 2020 рік будинок в напівзруйнованому стані, без внутрішніх стін та перекриттів.